Котенко Наталія Анатоліївна,
учитель вищої категорії,
Олександрівський НВК №3
смт Олександрівна
Кіровоградська область
Сьогодні вже неможливо навчати
традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його
творчості, активності на уроці, вміння міркувати, обґрунтовувати свої думки,
вміння спілкуватися з учителем, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної
програми.
Мета моя – створити ситуацію
успіху для розвитку особистості дитини; дати можливість відчути віру у власні
сили, усвідомити свої здібності, можливості. Допомогти дитині зрости в умовах
успіху, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба
докласти зусиль.
Критичне мислення – мислення
самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно
вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна у будь якому віці. Саме
завдяки критичному мисленню процес пізнання знаходить індивідуальність і стає
свідомим, продуктивним.
В епоху нової технологічної
революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій
технології та швидко розвивається інформаційне суспільство. Знання стає
найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом інформаційного
тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами інформатики, можуть
упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю.
Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя.
Отже, саме з цієї причини необхідно розвивати критичне мислення.
Критичне мислення є досить
складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням,
переосмисленням.
Під час своєї роботи, я
усвідомила, що навчати дітей мислити критично потрібно поступово. Це щоденна
кропітка робота вчителя й учня, з уроку в урок. Можна виділити умови, створення
яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.
Основні етапи уроку критичного мислення
1. Розминка (створення
сприятливого психологічного клімату на уроці).
2. Мета уроку (розвиток
внутрішньої мотивації до вивчення теми).
3. Актуалізація
(зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для
наступних етапів уроку).
4. Усвідомлення змісту
(знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
5. Рефлексія (критичний
момент уроку)
·
Учні запам’ятовують матеріал та його значення.
·
Переробляють нові знання на власні.
·
Обмінюються своїми
думками
·
Удосконалюють та поповнюють словниковий запас
·
Різноманітність міркування
·
Вибір правильного варіанту
Критичне мислення
формується та розвивається під час роботи з інформацією, розв’язання ситуацій,
проблем, задач вибору раціональних способів діяльності. Якщо ж планувати уроки
з використанням на них активних методів та форм технології формування та
розвитку критичного мислення, то результат буде більш високим. Пропоную опис
таких методів, прикладів їх використання, а також класифікацію за можливістю їх
застосування на відповідних етапах уроку критичного мислення.
Активні методи та форми
роботи спрямовані на розвиток критичного мислення молодших школярів:
1. Стратегія „Асоціативний
кущ” (етапи рефлексії, актуалізації). Правила складання:
·
Записати на дошці ключове слово.
·
Записати будь які слова які спадають на думку.
·
Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є
невпевненість.
·
Записувати всі ідеї, які з’являються.
Приклад: складений на
уроці природознавства в 4 класі.
2. Селкан.
Етапи рефлексії.
Алгоритм складання селкану
1. Тема (імен.)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення, почуття з
приводу обговорення.
5. Перефразування сутності
(синонім, узагальнення, висновок).
Приклад селкану:
1. Вишиванка .
2. Гарна, полотняна, вишита.
3. Зацікавлює, дивує,
приваблює.
4. Бережімо, пишаємося,
даруємо.
5. Оберіг, зв’язок з
минулим.
3. „Кубування”
Цей метод полегшує розгляд різних сторін теми. На
гранях куба даються вказівки для учнів. У процесі роботи пропонується викласти
власні думки з теми. Він допомагає дитині визначати, яка інформація їй знайома
і що нового дізналася.
Лексичне значення слова
До істоків слова
Речення, тексти, сполучення слів
– спільнокореневі слова, прислів’я, приказки
Синоніми, антоніми,
омоніми
Приклад: Вовк
1. Лексичне значення слова:
Вовк – дика, зла тварина, що живе
в лісі, полює на звірів.
2. До істоків слова
Вовк – санітар
3. Спільнокореневі слова
Вовк, вовченя, вовчик, вовчице,
вовчий.
4. Сполучення слів
·
Великий, злий, голодний, страшний, сірий.
·
Побачити, зустріти, вислідити.
·
Ричить, виє, спить, біжить.
5. Синоніми
Вовк, сіромаха, сірко.
Фразеологізм:
Дивиться вовком
Прислів’я:
Вовка бояться в ліс не ходить.
4. „Есе”.
(Етап рефлексії) актуалізації
Написання тексту у довільному
стилі
Алгоритм:
·
Збирання інформації за проблемою
·
Аналіз інформації
·
Виявлення власної точки зору
·
Викладення власної точки зору
5. „Дискусія”
Актуальним методом формування
критичного мислення є різні види дискусій.
Дискусії дозволяють ефективно
розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію,
розв’язувати проблеми, розвивати комунікативні звички.
Хід дискусії:
1. Оголошується проблемна
ситуація.
2. у групі учнів вибирають
свою позицію „за” чи „проти”.
3. Кожен добирає аргументи
на підтримку позиції.
4. Через деякий час
формуються нові групи, які підтримують свої позиції це представники інших груп.
5. Учасники нових груп
порівнюють свої аргументи додають нові.
6. Проводиться дискусія.
7. Кожний учасник дискусії
викладає власну позицію, роблять висновки.
6. „Кероване читання з
передбаченням”
Алгоритм
Після ознайомлення з назвою
тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють
зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах)
·
Текст поділяється на частини і далі читають учні
частинами.
·
Після читання кожної частини учням ставлю запитання.
Пропоную зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання
наступної частини це передбачення аналізується. Робляться висновки, хто вірно
зробив передбачення.
7. „Порушена послідовність”
(Робота в групах)
·
Учням пропонується кілька речень з тексту, записані у
порушеній послідовності.
·
У групах учні пропонують свою послідовність поданих
речень. Результат фіксується в зошитах.
·
Читання тексту, перевірка результатів.
·
Обговорення. Висновок.
8. „Взаємні запитання”
Матеріал поділить на логічно
завершені частини.
Учні в голос читають за цілими
частинами, ставлять запитання
·
Одне одному в групі
·
Одне одному в парах
·
Одна група (пара) іншій
9. „Доповідач - респондент”
·
Прочитати текст, запам’ятати його
·
Два учні виходять до дошки
·
Один, переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає.
Потім все, що було пропущене, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.
·
Перший учень намагається доповнити розповідь
10. „Метод прес”
(На будь якому етапі
уроку)
Етапи методу прес:
·
Пояснюю причини: „Тому що…”
·
Висловлюю свою думку: „Я вважаю…”
·
Наводимо приклад на підтримку своєї позиці: „Наприклад…”
·
Узагальнюємо, формуємо висновки: „Таким чином”, „Отже…”.
Види завдань для розвитку
творчої уяви:
·
Придумування казок
·
Складання казок за початком
·
Складання кінцівки казки або оповідання
·
Складання загадок, висловів, скоромовок, ребусів
·
Складання творів мініатюр за опорними словами
·
Складання творів описів на основі узагальнення особистих
вражень, спостережень.
·
Словесний опис образів порівняння головних героїв.
Керуючись
цими методами на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку
особистості, формування в неї творчого мислення.
Немає коментарів:
Дописати коментар