вівторок, 21 лютого 2017 р.

Формування читацької компетентності молодших школярів

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня - суб'єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтва творити себе і своє життя. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книжкою, розвиток пізнавальних інтересів, формування в учня читацької компетен­тності - пріоритетні напрями спільної діяльності педагогів, бібліотекарів, батьків.
Читацька компетентність молодшого школяра — це володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, ціннісних ставлень учнів, які дають змогу учневі свідомо здійснювати пошук книжок, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань і виявляються у процесі сформованості повноцінної навички читання, розуміння текстів різних жанрів, обізнаності з колом читання (доступного дітям цього віку), сформованості особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного.
Актуальною стає проблема розвитку читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме рівень сформованості навичок самостійної роботи з книгою є передумовою інтелектуального та духовного зростання учня. Зрозуміло, що неможливо сформувати читацьку компетентність без правиль­но організованої і серйозно поставленої роботи учнів з перших днів навчання з книгами із доступного кола читання, без виховання в дітей бажання і звички у вільний час звертатись до книги, читати ті, які підходять саме конкретній дитині, а не комусь іншому.
Завдання учителя початкових класів не тільки навчити свідомо, правильно, виразно читати, розуміти, аналізувати твори, але і формувати у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи літературних творів; розвивати мовлення учнів; формувати уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); розвивати творчу літературну діяльність школярів; формувати у них навички самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань.
Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованих уроків. Для більшої ефективності уроку читання використовую: варіативність його побудови, застосування емоційно привабливих елементів (ігрового сюжету, девізів, фрагменти фільмів, мульт­фільмів, документальних фільмів, музику, твори образотворчого мистецтва і краєзнавчий матеріал), також заохочую дітей до використання короткочасних проектів та ін. Вважаю, що формуванню читацької компетентності також сприяють збагачення словникового запасу і розвиток мовлення учнів, становлення оптимального читання (навички швидкого, свідомого, правильного читання), виразне читання, розвиток творчих здібностей, мислення, бібліотечна робота, індивідуальна робота, інновації, досвід.

ІГРИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Серед різноманітних засобів формування особистості, що широко обговорюється у вітчизняній та зарубіжній науково-мето- личній літературі, важливе місце належить урокам читання. їх різноманітний вплив на естетичне вихо­вання дітей набуває дедалі ширшого визнання в те­орії та практиці школи.
Важливою передумовою успішного навчання молодших школярів є зацікавленість. Взагалі, проблема зацікавленості — це проблема всієї педа­гогіки. Тому завдання естетичного виховання на уроках читання пов'язується з комплексним розвитком морально-естетичних відчуттів дітей, їхніх творчих здібностей.
Відомо, основні шляхи підвищення ефективності навчання і виховання — взаємодія процесів розвитку мислення дитини та формування в неї знань та навичок. Основним методом навчання молодших школярів є практичний метод. Він дає змогу дітям глибше усвідомити навчальний матеріал.
Навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним, але водночас повинно забезпечувати глибоке засвоєння навчального матеріалу.
Завдання вчителя початкових класів не лише навчати, а й пробудити в дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і до самого процесу їх засвоєння. Отже, таке ставлення і є складовою естетичного виховання. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність.
Використання ігор на уроках читання сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватись і знаходити правильне рішення.
Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружних взаємин між ними. В цих іграх дітям необхідно узгоджувати свої дії з діями інших учасників гри, дотримуватись правил, бути справедливими до товаришів. Багато ігор на уроках читання містять елементи змагальності. У них хтось виграє, а хтось програє. Такі ситуації допомагають учителеві формувати в учнів справедливе ставлення і до власних успіхів, і до тих, хто програв.
На уроках читання постає багато естетичних, моральних й етичних проблем. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованого уроку.
Пам'ятаючи, що емоційне самопочуття дитини залежить значною мірою від позитивної атмосфери у класі, вчителеві слід творити її доброзичливим ставленням до всіх учнів, урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, тактовним звертанням, вмотивованістю своїх оцінних суджень.

ШВИДКОЧИТАННЯ ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

В час непомірного зростання інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу, за умов правильного психолого-педагогічного підходу, може стати читання. Таке явище цілком закономірне, оскільки, за свідченнями вчених, від 90 до 95 відсотків інформації ми одержуємо завдяки зоровому сприйманню. Потреба швидкого ознайомлення з текстами дала поштовх до виникнення систем швидкочитання У школах України поширюється  методика В. М. Зайцева — для підвищення темпу читання молодших школярів. Практика доводить ефективність названих систем. Проте вони розраховані, в основному, на вдосконалення техніки читання. Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування у майбутньому?
 Техніка читання, повільніша за 90, не дає змоги навіть найстараннішій дитині вирватися з лав невстигаючих. Низька ж успішність, постійні нашарування негативних емоцій, пов'язані з повільним читанням, призводять до неврозів та інших небезпечних захворювань. Можливість запобігти цьому — навчити кожну дитину швидко читати.
З'ясуємо, чи може існувати абсолютна правильність цієї навички без швидкості. Читаючи правильно, учень охоплює поглядом тільки невелике слово або частину великого. Він не бачить написаного попереду, а спрямовує увагу переважно на сполучення літер чи складів. Поза увагою лишається не лише логічний наголос речення, а часто й наголос у слові. Якщо під час читання допущено помилку, дитина рідко помічає її, бо сприймає кожне слово поза контекстом. Зазначимо: правильність без швидкості буває лише відносна. Вона можлива під час роботи з дуже невеликими (переважно букварними) текстами та короткими реченнями. Отже, основа правильного читання — швидкий темп.
Розглянемо залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця повільно, нелегко пригадати, з чого воно починалося, особливо — довге. Ще важче втримати у пам'яті прочитану сторінку. Отож для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприйняття тексту, цілком залежне від уміння швидко читати. Коли ж навичка такого читання не сформована, то, намагаючись збільшити темп і стежачи тільки за ним, дитина перестає розуміти прочитане.
Чи впливає швидкість на виразність? Швидко читаючи, людина бачить текст наперед і думає над змістом та засобами мовної виразності для передачі його слухачам. Повільне читання завжди пов'язане з обмеженим кутом зору: учень зосе­реджує свої зусилля на зчитуванні слів. Як наслідок, виразності бракує. Виходить, запорука виразності — швидкість.

суботу, 21 січня 2017 р.

Використання активних методів навчання спрямованих на розвиток критичного мислення молодших школярів. (з досвіду роботи)

Котенко Наталія Анатоліївна,
учитель вищої категорії,
Олександрівський НВК №3
смт Олександрівна
Кіровоградська область

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчості, активності на уроці, вміння міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
Мета моя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини; дати можливість відчути віру у власні сили, усвідомити свої здібності, можливості. Допомогти дитині зрости в умовах успіху, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль.


Критичне мислення – мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна у будь якому віці. Саме завдяки критичному мисленню процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, продуктивним.
В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство, яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається інформаційне суспільство. Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєння засобами інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне змінити все суспільне життя. Отже, саме з цієї причини необхідно розвивати критичне мислення.
Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням.
Під час своєї роботи, я усвідомила, що навчати дітей мислити критично потрібно поступово. Це щоденна кропітка робота вчителя й учня, з уроку в урок. Можна виділити умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.
                             

Основні етапи уроку критичного мислення
1.     Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).
2.     Мета уроку (розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми).
3.     Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).
4.     Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
5.     Рефлексія (критичний момент уроку)
·        Учні запам’ятовують матеріал та його значення.
·        Переробляють нові знання на власні.
·         Обмінюються своїми думками
·        Удосконалюють та поповнюють словниковий запас
·        Різноманітність міркування
·        Вибір правильного варіанту

Виховний захід «Бережіть здоров'я змалку». (1 клас)

Тема: Бережіть здоров'я змалку. І клас.
Мета: Вчити дітей любити і поважати себе як активного маленького громадянина країни, розуміти необхідність ранкової гімнастики, особистої гігієни, спорту та здоров 'я людини, загартовування. Виховувати інтерес до здорового й активного способу життя, любов до спорту.
-                Ми з вами щасливі люди - нам даровано життя. Життя - це можливість насолоджуватись красою природи, радіти зустрічі з друзями, відчувати піклування й любов до рідних і близьких нам людей, дізнаватися щось нове про світ, що нас оточує.
Ваше життя тільки починається, і воно сповнене планами й надіями. Що ж потрібно для того, щоб ці плани здійснилися? Найперше, це - здоров'я. Добре здоров'я допоможе прожити цікаве життя, а хвороба може перешкодити здійсненню ваших мрій.
-              Які ще ознаки здоров'я ви знаєте?
(У людини міцний сон, гарний апетит, хороший настрій, у неї нічого не болить)
-            Закінчіть речення.
Коли я здоровий (здорова), то в мене...
-            Так, діти, коли ви здорові, то ви бадьорі, повні сил, у вас нічого не болить, ви ладнаєте з друзями, радуєте своїх батьків і в вас все виходить у школі.
-            А що ж потрібно робити для того, щоб бути здоровим? (Багато рухатися, гуляти на свіжому повітрі, вживати корисну
їжу, бути охайним, вчасно лягати спати, бути чемним, доброзичливим.)
-             Отже, найкращі друзі вашого здоров'я - це сонце, свіже повітря, чиста вода, правильне харчування, гігієна, фізкультура, відпочинок та гарний настрій.
Якщо хочеш буть бадьорим, І міцним, здоровим буть - Полюби тоді зарядку Та про неї не забудь!

Цінність і неповторність людського життя. Пізнай себе. Практична робота: «Хто я?», «Який я?», «Чого я хочу?»

Тема: Цінність і неповторність людського життя. Пізнай себе. Практична робота: «Хто я? Який я? Чого я хочу?». 4 клас.
Мета: Формувати уявлення про те, що кожна дитина— неповторна й оригінаньна особистість. Розвивати в кожного учня вміння бачити в собі особистість. Виховувати дбайливе < чпавлення до власного життя.
І. Ктап орієнтації
1. Фронтальне опитування.
Назвіть трьох найстрашніших ворогів здоров'я.
Чому діти починають палити?
Щ|о треба робити, щоб не потрапити в залежність від паління, алкоголю і наркотиків?
2.Тест «Визнач якості людини, які...
1                           в.—наближають її до шкідливих звичок;
2                            в.—віддаляють її від шкідливих звичок.
Розсудливість, слабка воля, неорганізованість,працелюбність, жага до насолод, схильність до наслідування, самовпевненість, обережність, заздрощі, жадібність,дратівливість,сила волі, стриманість.
3. Колективна робота. Складання асоціативного куща «Здоровий спосіб життя».

II. Етап визначення мети
- Читання й обговорення епіграфу до уроку:
 «Пам'ятай, життя — це подарунок; і той, хто його не цінує, на цей подарунок не заслуговує».(Леонардо да Вінчі)
 ПІ. Етап проектування
1. Повідом­лення вчителя
2. Робота з підручником
3. Пізнай себе
4. Комплекс вправ
5. Робота в зошиті
6. Психологіч­ний практикум
7. Тест
8. Оцінки
9. Підсумок
Д/з

IV. Етап організації виконання плану діяльності
1. Слово вчителя.
- На світі немає нічого більш цінного, ніж життя і здоров'я. І треба жити так, щоб не завдавати страждань рідним і близьким .Треба завжди піклуватися про себе, адже коли людина здорова вона може здолати всі труднощі життя.
2.             Робота з підручником.
а)     Читання й обговорення статті «Цінність і неповторність людського життя»;
б)     Виконання тесту «Пізнай себе». Обговорення результатів тестування.
3.             Виконання комплексу вправ №4 (с. 74-77 підручника).
4.              Робота в зошиті.

Ознайомлення з правилами громадян, найпростішими правами дитини. (З клас)

Тема: Ознайомлення з правилами громадян, найпростішими правами дитини. З клас.
Мета: Ознайомити з деякими статтями Конституції України, з Декларацією прав дитини. Розвивати потребу до пізнання світу, засвоєння духовних цінностей у пізнавальній та моральній сферах. Виховувати патрілтизм, повагу до української держави, її законів, символіки.
Обладнання: плакат «Конвенція ООН прав дитини», графопроектор, «Тематичний словник школяра»К.С. Прищепи, В.Г. Лук 'яненко/на кожній парті/, перфокартки, знаки «Права дитини».
Хід уроку
І. Етап орієнтації
Створення проблемної ситуації.
- Сьогоднішній урок я хочу почати з поетичних рядків: Облітав журавель сто доріг, сто земель. Ми спитали журавля: «Де найкраща є земля?» Журавель відповідає: «Краще рідної немає!»
Учень: У всіх людей одна святиня,
 Куди не глянь, де не спитай.
 Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини,
 А нас, людей, без Батьківщини.
-Діти, може, ви вже здогадалися, про що ми сьогодні з вами говоритимемо? (Так, про Батьківщину).
-        Як називається країна, де ми живемо? (Україна)
-         Яку назву має народ нашої держави? (Український)
-         Яку назву має столиця України? (Київ)
-Як називається наше місто, наша маленька батьківщина? (Олександрівка)
II. Етап визначення мети
-                   Ми народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут народилися і жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини.
-                  Але Україна - це не тільки країна, це й держава. Що означає це слово? Настуся Говенко вдома попрацювала зі словником і зараз прочитає значення цього слова.
-                     Держава - це країна зі своїм урядом, законами, кордонами та спеціальними органами, які захищають державні інтереси)
-                     24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто проголосила Акт незалежності України та створення постійної держави - України. Вона молода - наша держава.Їй лише 18 років. Але в неї є один з найголовніших законів. Він називається Конституцією, або Основним Законом. Ось із цим Законом я і хочу вас познайомити на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Етап проектування
- Сьогодні ми будемо працювати з таким планом:

Чергування звуків [і] з [о], [е] в іменниках жіночого та чоловічого роду. (4 клас)

Тема: Чергування звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночо. -о та чоловічого роду. 4 клас.
Мета: Познайомити з чергуванням голосних звуків в іменниках жіночого і чоловічого роду, що в початковій фори І мають нульове закінчення. Розвивати мову, використовуючи правильні форми слів у зв'язкуізі зміною відмінків, розвивати спостережливість, уважність. Виховувати любов до мови
Перевірка домашнього завдання.
Зачитування іменників, в яких зі зміною форми словавідбувається зміна кінцевого приголосного основи (вправа 137)
II.             Етап визначення мети
Сьогодні ми продовжимо розглядати можливі чергування в корені іменників при їх відмінюванні. Дізнаємось, які голосні звуки можуть чергуватися. Це нам потрібно для того, щоб правильно говорити і грамотно писати.
III.             Етап проектування
1.Каліграфічна хвилинка
2. Новий матеріал
3. Правило
4. Вибіркова робота
5.Фізхвилинка
6. Творча робота
7. Робота в групах
8. Робота в парах
9. Самостійна робота
10. Оцінки
11. Підсумок
12. Д/з

IV. Етап організації виконання плану діяльності