опис досвіду

Впровадження інноваційних технологій

у початкових класах

(опис досвіду)

   Показником того, наскільки вчитель здатен нетрадиційно, по-новому вирішувати актуальні проблеми, що стоять перед сучасною школою, - це його готовність до інновацій.

   Тож основним своїм завданням вважаю зацікавити учнів, уроки проводити так, щоб кожен приносив результат, насолоду від праці.

   Перш за все намагаюся встановити з дітьми гарні, доброзичливі стосунки, створити колектив, спрямувати процес навчання так, щоб дітям було цікаво вчитися.

  Користуюся висловом Сабіни Аліксе «Не вчи мене, але дозволь мені вчитися».

   Цієї мети досягаю впроваджуючи інноваційні методи навчання, використовуючи нові педагогічні знахідки педагогів України. Виховую навички спілкування та співробітництва для того, щоб навчити маленького школярика вчитися.

   Основним своїм завданням на уроці вважаю не «донести, пояснити, показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання завдання, вирішення проблем. Намагаюся перетворити кожен урок на урок мислення-спілкування, урок-діалог, кожну дитину навчити розмірковувати, гнучко підходити до вирішення проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, необхідно розв'язати цілу низку завдань, які стоять перед сучасною школою:

- сформувати в учнів критичне мислення, здатність виробити власну точку зору та поважати точку зору інших;

- виробляти навички ефективного спілкування, які дають змогу вступати в контакти з усіма людьми, уникати конфліктних ситуацій виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;

- сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими.

   Я добре розумію, що на сучасному етапі замало звичного, або як кажуть нині "традиційного" навчання. Перед нами стоїть завдання не лише навчити читати, писати, лічити, а й забезпечити розвиток вищих психічних функцій особистості. Результатом такого навчання є досягнутий дитиною рівень розвитку особистості, її індивідуальності.

   Я не відкидаю повністю традиційну форму навчання, адже інколи вчитель повинен доступно пояснити ілюстративно показати виконання дій, домогтися того, щоб учням все стало зрозуміло. Але робити це слід інколи, щоб учні не привикли наслідувати вчителя і виконувати все сліпо, а шукати власну точку зору. Нові умови навчання потребують вміння вислухати всіх бажаючих з кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркування й знайти вихід з постійно мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно вести їх до вирішення проблем.

   Молодші школярі завжди готові працювати разом і отримують задоволення від такої взаємодії на уроці. Тому пропоную дітям роботу в парах, малих та великих групах, у групах за інтересами та складністю завдань.

   На своїх уроках у 4-х класах застосовую роботу в групах за вибором та інтересах. У таких групах діти виконують багато ролей (вони і лідери, і слухачі, і коментатори).

   Часто створюю на уроках проблемну ситуацію або "ситуацію успіху".

Отже, щоб сучасний урок був ефективним, необхідно:

1.  Впроваджувати інноваційні методи навчання - гнучкі форми організації навчальної діяльності, в яких слід уміло поєднувати індивідуальні, групові і фронтальні види роботи.

2. Щоб на уроці співпраця між вчителем і учнями відбулася через такі взаємозв'язки: "особистість учителя - клас", "особистість учителя - особистість учня", "особистість учня - особистість учителя", "особистість учня - клас".

3. Навчити учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз, самооцінювання.

4.   Готуючись до уроку, вчитель аналізує зміст навчального матеріалу, визначає види діяльності учнів, готує завдання на вибір або для групової роботи, враховуючи обсяг навчального матеріалу, рівень складності за навчальними можливостями учнів, міру своєї допомоги.

   На своїх уроках працюємо за принципом "вчитель - учні -партнери". Вчитель корегує діяльністю учнів. Нашим дітям слід вчитися   азів   демократії:   взаємоповаги,   самоповаги,   порядності, здатності приймати рішення і брати відповідальність за нього. Намагаюсь, щоб мої учні стали суб'єктами навчання: вміли оцінювати проблему, у предметній дискусії обирати правильний варіант і змогли б довести правильність своїх міркувань чи відмовитись від хибних. Вміли аналізувати причини помилок, здійснювати самоконтроль.

   Часто активізувати учнів мені допомагає така форма, як "мозковий штурм" (як у фронтальній так і у груповій роботі). Діти не бояться висловлювати свої думки. Саме цю форму використовую для узагальнення вивченого матеріалу на підсумкових уроках та для актуалізації опорних знань при підготовці до вивчення нової теми. Центральне слово - тему (словосполучення чи фразу) записую на дошці чи в центрі аркуша. Навколо пишу слова (фрази), які спадають учням на думку з обраної теми. Створюється асоціативний ряд слів. "Передбачення".

1.  Після ознайомлення з назвою тексту та його автором, перед читанням ставлю дітям запитання, які дають змогу зробити припущення про зміст тексту.

2.   Учні читають текст частинами. Паузи бажано робити на найцікавіших місцях, щоб створити ситуацію таємниці, очікування.

   Діти роблять передбачення стосовно того, про що розповідатиметься далі. А після читання цей прогноз аналізується.

   Пропоную також передбачення за прислів'ями, загадками, твердженням, ключовими словами.

"Фантастичні гіпотези".

Дітям пропоную запитання: "Що було б, якби?"

   Придумування історії з шостим словом:

                      дівчинка, ліс, квіти, бабуся, вовк і слово вертоліт.

Діти придумують: вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливця.

"Що я чую, що я бачу"

   Клас ділиться на дві команди. Читаю твір, а учні записують, що чують, що бачать.

   На уроках для формування здатності підсумовувати інформацію, схопити складні ідеї, відчуття та уявлення використовую "Сенкан" (білий вірш, що складається з 5 рядків).

   Наприклад:   Тарас Шевченко

                          малий, обідраний

                          хоче вчитись, малює

                         Я переживав за життя малого сироти.

                         Великий кобзар.

   Часто пропоную дітям творчі завдання, оскільки у процесі їх виконання учень створює певний творчий продукт (оформлений результат своєї діяльності;  продовження літер, твору,  складання оповідань, віршів, казок). Для мовної розминки пропоную дітям складання чистомовок, які ґрунтуються на матеріалі попереднього уроку:

ів-ів-ів - із гнізда Горобчик вилетів,

ве-ве-ве - усе навкруги таке цікаве,

це-це-це - а що таке Сонце,

онь-онь-онь - хочу знати, що таке Вогонь.

   Крім індивідуальної роботи, фронтальної проводжу роботу в парах, групах, (у малих і великих). При цьому застосовую методи: "Формулюй. Ділися. Слухай. Розробляй", "Передбачення", "Склади резюме", "Круглий стіл». Цінним у роботі групи вважаю те, що учні мають можливість брати на себе різні ролі, а саме:

- партнерів, що вчаться співробітництва;

- учасників, що шукають альтернативного вирішення проблеми;

-   співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися;

- експертів, що аналізують проблему;

-   друзів, що піклуються один про одного, допомагають, довіряють.

   На уроках читання обговорюємо з дітьми кожен текст. Діти вчаться робити висновки, мотивувати їх, прислухатися до думки інших, вести дискусію.

    На уроках математики, природознавства використовую методи: "Прес", "Коло ідей", "Обери позицію".

    Під час вивчення теми із математики "Розв'язування рівнянь на знаходження невідомого від'ємника" пропоную учням розглянути схематичне рівняння і дати відповідь на запитання:

- Як називаються числа при відніманні?

- Що невідоме в цьому рівнянні?

- Як знайти невідомий від'ємник?

Учень відповідає:

Я вважаю:     щоб знайти невідомий від'ємник, треба від зменшувального відняти різницю.

  Віднімаємо,  тому що: від’ємник менший віл зменшуваного, бо зменшуване найбільше число.

Наприклад:   20-х=15

Від 20-15=5

Перев. 20-5=15

Отже, щоб знайти невідомий від'ємник треба від зменшуваного відняти різницю.

   Вивчаючи тему "Охорона води", застосувала технологію "Коло ідей", висунувши дискусійне питання: "Що потрібно зробити, щоб запобігти забрудненню водойм"? Утворюємо 4 групи, кожна група обговорює з різних позицій:

1 - з позиції лісника;

2 - з позиції директора цукрокомбінату;

З-з позиції керівника водоканалу;

4-з позиції учня, громадянина.

   Після  обговорення  кожна  група  доповіла той  аспект,   який обговорювала.   Таким   чином   кожен   учень   був   залучений   до обговорення проблеми, удалось уникнути ситуації, коли група, що виступила першою, подавала всю інформацію. Це сприяло розвитку мислення, мовлення, вміння доводити.

   Моїм учням подобаються такі види діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, фантазування, виявлення ініціативи, самостійності, спілкуватися, спільно приймати рішення, робити вибір і відповідати за нього.

    На мою думку, учитель повинен знаходити такі шляхи вдосконалення уроку, має створювати умови особистісного зростання кожного учня, щоб діти могли правильно здійснювати вибір, відповідати за нього, зростали мислячими особистостями.

    Успіх розумового виховання залежить від творчого застосування методів навчання. Всі загально дидактичні методи можна поділити на 2 групи : методи, які забезпечують первинне сприймання знань і вмінь учнями та методи осмислення, розвитку, поглиблення знань. До першої групи належать: розповідь, пояснення, лекцію, опис, тлумачення понять. Інструктаж, бесіду, самостійне читання книг з метою первинного сприймання знань; демонстрацію, ілюстрацію (кіно, схеми, картини, діаграми, макети, таблиці, муляжі, моделі); трудовий  процес,  уміння;   самостійне  спостереження,   екскурсію;

показ фізичних вправ. До другої групи відносяться: вправи (усні, письмові); пояснення факторів і явищ природи, праці, суспільного життя; дискусії, творчі письмові роботи ( твори, складання задач); виготовлення навчальних посібників.

    З огляду на розвиток здібностей молодших школярів важливі є інноваційні методи навчання. Інтерактивні методи навчання позитивно вплинуть на самооцінку діяльності, як учнів, так і педагога, що сприятиме їх активному творчому зростанню.

   Диференціація теж належить до інтерактивного навчання. Диференційовані завдання передбачають індивідуальну роботу з усіма категоріями учнів, конкретну допомогу кожному для максимального розвитку його розумових здібностей, дають змогу одночасно працювати з учнями різного рівня готовності до навчання.

   Всі диференційовані завдання можна звести до таких:

-          диференціація за ступенем самостійності;

-          диференціація за ступенем складності.

    Диференціація в межах одного класу дає можливість приділити увагу кожному учневі: сильному – отримати максимум знань, умінь, навичок, а найслабшому – освоїти основний матеріал. При підготовці уроку продумую кожен етап, намагаюсь передбачити рівень сприймання матеріалу. Спрямовую його на розвиток найближчої зони. Матеріал підручника використовую диференційовано. Учні самостійно вибирають варіанти, йдуть своїм шляхом до засвоєння програмового матеріалу, користуючись додатковою літературою, дидактичним матеріалом, засобами взаємозворотнього зв’язку у педагогів молодших класів з'являється більше можливостей з перших днів перебування дитини в школі створити в класі атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, учити дітей розуміти і вирішувати проблеми та проблемні ситуації, надати дітям можливість щоденно відчувати радість від пізнання і творчої діяльності.

   Одним із шляхів розвитку творчої особистості на уроках математики - це впровадження системи нестандартних завдань. Найбільший вплив на розвиток математичних здібностей мають такі

1) логічного змісту;

2) комбінаторні;

3) з елементами дослідження;

4) на кмітливість.    

   Розвиваючи мовлення учнів використовую народну творчість, вчу дітей точно передавати власні думки, почуття, настрої.

   Я завжди пам'ятаю, що робота вчителя - це людинознавство. Намагаюся працювати у тісному контакті з батьками, колегами - вчителями, враховуючи досягнення інших, постійно знаходити щось нове, знаючи, що кожна дитина - це мікровсесвіт, неповторний, особливий, талановитий.

    Діти, мов сонячні промінчики, зігрівають моє серце, несуть свою любов, дитячу безпосередність.

    Девізом педагогічної діяльності вважаю слова А. Ейнштейна: "Уміє вчити той, хто вчить цікаво". Тому намагаюся працювати творчо, по-новому розв'язувати актуальні завдання сучасної школи.